глава 2

Сіно, якій до Асун більше п'яти років ніхто не придумував прізвиська, встала, і куточки губ мимоволі поповзли вгору.

- Асуна, привіт.

Асуна Юкі попрямувала до Сіно, весело скриплячи дерев'яними мостинами, і дві дівчини ласкаво сплели пальці. Коли вони сіли поряд на стільці, Кадзуто з кілька здивованим виглядом запитав:

- Дівчата ... а коли це ви встигли так потоваришувати?

- Хаа? Я в минулому місяці навіть ночувати у Асун залишалася!

- Ч-що ?! А я навіть вдома у неї не було.

- А це не Кіріт-кун заявив, що він, мовляв, ще морально не готовий, і втік?

Поки Асуна журила Кадзуто, той зі збентеженим виглядом потягував своє caff`e shakerato. Нарешті Асуна не стримала усмішки, немов кажучи: «Ну що з тобою поробиш». Потім підійшов Егіл і запропонував їй холодну воду і рушник; Асуна встала і вклонилася.

- Прошу вибачення, що довго не давала про себе знати, Егіл-сан.

- Ласкаво просимо. ... Ех, мені це нагадує часи, коли ви обидва мешкали на другому поверсі мого магазину.

- Ти говориш в минулому часі, хоча ми і зараз нахлебнічаем в твоєму магазині в Иггдрасиль-сіті ... Хмм, що б таке замовити ...

Поки Асуна, явно давно знайома з велетнем-барменом, вивчала меню в корковому обрамленні, Сіно ще разок глянула на лежить на столі мобільник Кадзуто. Синій вогник на карті, чітко накриває собою кафе-бар, був нерухомий.

- ... Гаразд, мені імбирне пиво, будь ласка. І міцніше.

Коли Асуна зробила замовлення і Егіл пішов за стійку, Сіно, посміхаючись до вух, запитала:

- Гей, ви що, постійно відстежуєте GPS-координати один дружки? Схоже, у вас двох добре справи йдуть.

Кадзуто, однак, з серйозним виглядом помахав рукою.

- Ні ні ні. З боку дійсно здається, ніби я просто визначаю координати мобільника Асун, а від неї це не вимагає ніяких операцій взагалі; проте в зворотну сторону все не так просто. Асуна, покажи їй.

- Мм.

Асуна кивнула і дістала зі своєї сумочки, що висіла на спинці стільця, такий же мобільник; потім, не знімаючи блокування, простягнула Сіно. Та взяла його в руки і подивилася; на екрані була симпатична анімована заставка.

У центрі розташовувалося рожеве серце, перетягнуте червоною стрічкою; серце билося приблизно раз в секунду. Під ним знаходилися два ряди цифр, значення яких Сіно не розуміла. Зліва великим шрифтом було написано [63], справа шрифтом подрібніше - [36.2]. Сіно схилила голову набік і побачила, як ліве число виросло на одиничку і стало 64.

- Що -

Сіно збиралася запитати «що це?», Але тут Кадзуто зі збентеженим виглядом вимовив:

- Не дивися так.

Лише тут до Сіно дійшло, що означає ця заставка.

- Е-е ... це ... невже ... пульс і температура Кіріт?

- Точно ... Сінонон, я знала, що в тебе чудова інтуїція, - сказала Асуна і заплескала в долоні. Сіно кілька разів перевела погляд з мобільника на обличчя Кадзуто і назад, після чого поставила нарешті перше питання, яке виникло у неї в голові:

- Н-но ... який механізм? ..

- Ось тут, під шкірою ... - Кадзуто тицьнув великим пальцем правої руки собі в груди. Потім, простягнувши руку до Сіно, показав двома пальцями п'ятиміліметровий інтервал. - Туди імплантований дуже маленький датчик. Він моніторить пульс і температуру і по радіо відправляє дані на мій мобільник. А звідти по мережі інформація надходить на мобільник Асун майже в реальному часі.

- Е-е? Датчик життя?

На цей раз Сіно здивувалася всерйоз; на цілих дві секунди вона втратила дар мови, після чого змогла нарешті видавити:

- Д-для чого вам це ... А, або це засіб від зради?

- Н-ні-ні!

- Неет!

Кадзуто і Асуна з ідеальною синхронністю замотали головами.

- Ні, просто, коли я почав цю мою підробіток, мені порекомендували його імплантувати, тому що, якби було потрібно кожен день встромляти в мене електроди, це було б жахливо. Коли я про це розповів Асун, вона наполягла, щоб я теж отримав доступ до найважливіших показників. А потім вона змусила мене встановити додаток і на її мобільник теж.

- Ну, тому що ... не хочу, щоб у якійсь невідомій компанії була монополія на дані про стан здоров'я Кіріт-куна. Я взагалі була проти того, щоб пхати в його тіло якусь чужорідну штуку.

- Ее, а по-моєму, ти дивишся на екран всякий раз, коли у тебе видається вільна хвилинка, і кожен раз радієш. Так що чия б корова мукала.

При цих словах Кадзуто щоки Асун злегка порожевіли.

- Коли я дивлюся на екран, завжди заспокоююся небагато. Як уявлю, що це б'ється серце Кіріт-куна, мене наче в Астрал забирає ...

- УАА, Асуна, звучить якось небезпечно.

Сіно розсміялася і знову глянула на мобільник в своїй руці. Пульс прискорився вже до 67, і температура теж трохи піднялася. Кадзуто, звичайно, сидів з непроникним обличчям і жадібно пив воду, але дисплей ясно показував, що він страшно збентежений.

- Ха-ха, зрозуміло ... вірно ... це якось ... приємно ...

Зрозумівши, чтО вона тільки що необдумано брязнула, Сіно поспішно підняла очі і, побачивши, що Кадзуто і Асуна здивовано кліпають, замотала головою.

- Ой, ні ... це ... нічого такого, правда. Ну ... в G-GGO теж є датчики пульсу, вони допомагають в бою, коли видимість погана, але там немає таких ось жіночих картіночек, я ось це тільки що подумала.

Потім вона швидко повернула мобільник Асун і продовжила:

- О-ой, я майже забула, навіщо вас обох запросила сьогодні. Хмм, я по мейлу запитала Асун, чи не зможе вона взяти участь у п'ятому турнірі в GGO. Оскільки для цього потрібно конвертувати персонажа, наполягати я не хочу.

- А, ну це не проблема. У мене в ALO є запасний аккаунт, так що будинок і речі я можу віддати на збереження йому.

Весела посмішка і ласкавий голос Асун повернули Сіно минулий спокій; вона зробила глибокий вдих і продовжила:

- Дякуємо. Якщо Асуна допоможе, це буде все одно що дати демона залізну палицю або поставити кулемет на пагорб [4] . Правда, думаю, тобі треба буде кілька днів повправлятися зі світловим мечем, щоб схопити ритм.

- Ага, я тоді конвертує десь за місяць до початку турніру. І мені знадобиться твоя допомога - з містом познайомити.

- Ну звичайно. Їжею в GGO теж не можна нехтувати. Ну ... це, може, зарано трохи, але - ласкаво просимо до лав.

Сіно простягнула праву руку, і м'які пальці Асун обхопили її долоню. Обмінявшись міцним рукостисканням, Сіно стукнула рукою по столу.

- Гаразд, з головним питанням розібралися. Так, тепер ... - вона перевела погляд на Кадзуто, що сидить навпроти неї і доїдають залишки льоду. - Може, вже послухаємо в подробицях? Щодо твоєї підозрілої подработочкі. Що за робота-то? Втім, наскільки я знаю Кіріт, думаю, це альфа-тестування якої-небудь нової VRMMO-гри.

Чи не відводячи погляду від особи Кадзуто, Сіно нарешті поставила запитання, який гриз її останні півгодини.

- Загалом, це не пряме попадання, але і не так уже й далеко від істини, - невесело усміхнувшись, кивнув Кадзуто, потім провів кінчиком пальця у себе над серцем, навпаки вживленного мікродатчик. - Щодо гравця-тестера - вгадала. Тільки тестую я не гру, а новий інтерфейс мозок-машина для системи Повного занурення.

- Хе! - вирвалося у здивованої Сіно; її погляд залишався приклеєний до лиця Кадзуто. - Це що, скоро вийде нова версія Амусфери? Невже ти працюєш тестером на компанію батька Асун?

- Неа, «ректа» тут ні при чому. Як би це сказати ... я якось сам не все розумію щодо цієї компанії ... в загальному, це венчурна компанія, її назви я ніколи раніше не чув, і вони вкладають пристойні гроші в дослідження. Можливо, за ними стоїть і їх фінансує якась велика організація ...

В особі Кадзуто читалася невпевненість. Сіно схилила голову вправо і запитала:

- Ее ... а як вона називається?

- «RATH». По-японськи пишеться «Расу».

- Може, буде звучати банально, але я теж ніколи про неї не чула. Хмм, а по-англійськи це що-небудь значить? ..

- Я теж про це подумав. Виявилося, Асуна знає.

Сидячи поруч з Сіно, Асуна сьорбнув імбирного пива, кивнула і сказала:

- У книзі «Аліса в Задзеркаллі» в пісеньці про Бармаглота згадувався такий уявний звір. Зазвичай його описують як то чи свиню, то чи черепаху [5] .

- Хех ...

Цю книгу Сіно читала дуже давно і такого слова там абсолютно не пам'ятала. В її уяві виник образ дивної істоти з головою свині, що виглядає з-під округлого панцира. Сіно поставила таке питання:

- RATH ... вони що, незалежно розробляють пристрої Повного занурення нового покоління, щоб потім продавати? Але Амусферу адже відразу кілька компаній спільно розробляли?

- Наскільки я знаю, немає ... - все тим самим невпевненим тоном відповів Кадзуто. - Головна машина дуже велика. Разом з консоллю і системою охолодження вона, мабуть, всю цю кімнату б зайняла ... Звичайно, перший експериментальний зразок пристрою повного занурення першого покоління теж був великий, але до розмірів нейрошлема його зменшували п'ять років. А «ректа» вже в майбутньому році випустить в продаж Амусферу-два - ну, так її неофіційно називають ... ой, взагалі-то це конфіденційна інформація.

Кадзуто втягнув голову в плечі. Асуна злегка посміхнулася і сказала:

- Нічого, нічого, все одно офіційний анонс буде на Токіо Гейм-шоу вже через місяць.

- А, значить, «ректа» теж бере участь ... Сподіваюся, вона буде не дуже дорога ... - і Сіно закотила очі. Асуна, дочка президента компанії, глянула на неї і з серйозним виглядом кивнула.

- Я теж сподіваюся ... але з ціною ще не визначилися ... Я, звичайно, цілком задоволена ALO і не планую купувати нове залізо, але, кажуть, у неї буде набагато вище швидкість відтворення. І вона буде сумісна зі старим софтом.

- Ось як ... хмм, що чи теж підробіток знайти ...

Прогнавши з голови думки про своє нещасний банківському рахунку, Сіно продовжила обстрілювати Кадзуто питаннями.

- ... Так, значить, ця величезна машина Повного занурення, яку робить RATH, не для домашнього застосування, так? А для чого тоді, для бізнесу?

- Ні, по-моєму, вона ще не на тій стадії розробки. Так, ну, строго кажучи, там принцип Повного занурення абсолютно інший.

- Інший? .. Це що, чи не віртуальний світ з купи полігонів, в який користувач занурюється? А що ти там відчуваєш, в цьому світі?

- Не знаю, - знизав плечима Кадзуто, а потім звичайним тоном додав щось зовсім несподіване: - ризик виникнення небезпечних ситуацій спогади з того штучного світу не переносяться в реал. Все, що я там бачив і робив під час тестування, - я цього нічого не пам'ятаю.

- Х ... хааа ?! - вирвалося у Сіно. Поспішно знизивши голос, вона перепитала: - Спогади ... не переносяться? Таке ... взагалі можливо? Може, тебе просто загіпнотизували, коли ти закінчив тестування?

- Ні-ні, це чисто електричний механізм. Ні ... його можна назвати квантовим ...

Кадзуто замовк, потім кинув погляд на лежачий на столі мобільник.

- Пів на п'яту, так? Синон, Асуна, ви зараз вільні?

- Я так.

- Я теж без проблем.

Дівчата разом кивнули. Кадзуто відкинувся на спинку старовинного дерев'яного стільця.

- Дуже добре, тоді почну пояснювати з основ. Мова про технології під назвою ... «Soul translation».

Незнайомі слова Кадзуто вимовив повільно.

«Чомусь це звучить як заклинання в якійсь грі», - подумала Сіно. Те, що ці слова мають відношення до сучасної технології, викликало дискомфорт. Сидяча поруч з нею Асуна трохи нахилила голову вбік і прошепотіла:

- Соул ... це «душа»? ..

- Коли я вперше це почув, мені теж здалося, що це якесь перебільшене назву.

Кадзуто знизав плечима, після чого поставив несподіване запитання:

- Як ви думаєте, дівчатка. Свідомість людини - де воно знаходиться?

- Свідомість?

Сіно машинально потяглася до серця [6] , Але потім, прокашлявшись, відповіла:

- В голові ... в мозку, так?

- Добре, візьмемо тепер тільки мозок; де в мозку свідомість?

- Де ...

- Головний мозок - це сукупність нервових клітин. Ось дивись…

Кадзуто простягнув до Сіно ліву руку з розчепіреними пальцями. Тицьнув правим вказівним пальцем в середину лівої долоні, потім обвів всю долоню.

- В середині нейрона ядро, навколо тіло клітини ...

Він тюкнув по черзі по кожному з п'яти пальців, потім провів лінію від зап'ястя до ліктя.

- Це дендрити, вони переходять в аксон, який з'єднує цю клітку з наступною. Так де в цій структурі нейрона знаходиться свідомість? В ядрі? В мітохондріях?

- Хмм ... - тільки й змогла пробурмотіти Сіно. Замість неї відповіла Асуна:

- Кіріт-кун, ти ж сам тільки що сказав: «Поєднує цю клітку з наступною». Хіба свідомість - це не мережа з безлічі нейронів? Це все одно що ... питати «що таке Інтернет»; ти не знайдеш відповіді, якщо розглядаєш окремий комп'ютер.

- Ага, - кивнув Кадзуто, явно задоволений, що Асуна зрозуміла ідею. - Мережа нейронів - це і є свідомість; я теж вважаю, що в нашій ситуації це правильна відповідь. Але ... візьмемо твоє запитання «що таке Інтернет»; якщо розглянути його з усіх боків, можна отримати різні відповіді. Наприклад: Інтернет - це структура, утворена комп'ютерами по всьому світу, з'єднаними один з одним за допомогою загального протоколу ... - він вказав черзі на два мобільника, що лежать на столі. - Також можна сказати, що будь-який окремий комп'ютер - частина Інтернету. А ще можна сказати, що люди, які сидять за комп'ютерами, - теж частина Інтернету.

Кадзуто перервався, зі словами «дай отхлебнуть» відпив імбирного пива Асун і закрив очі.

- Оо ... імбирне пиво тут, як завжди, міцнішим.

- Абсолютно нічого спільного з магазинним, правда? Хоча у нього тут коктейльний відтінок, все одно міцний імбирний смак мені подобається.

Сіно згадала смак імбирного пива, яке вона вперше замовила тут півроку тому за рекомендацією Кадзуто. Якби вона не познайомилася з ним в GGO, вона ніколи б не зайшла в цей недружній на перший погляд бар. Все, що сталося з тих пір, можна вважати дивом ... Баюк ці почуття в своїх грудей, Сіно повернулася до вихідної теми:

- Це ... ну і як пов'язано свідомість людини і Інтернет?

Повернувши келих Асун, Кадзуто кивнув і, жестикулюючи, почав пояснювати.

- Так ... хмм, якщо зв'язки між серверами, роутерами, комп'ютерами і мобільними телефонами утворюють мережу, і ця мережа - «форма» Інтернету ...

- Форма ...

- Тоді що таке його «суть»?

Трохи поміркувавши, Сіно відповіла:

- Ну, коротше, суть - це те, що тече по цій формі ... по цій мережі? .. Електричні сигнали? ..

- Можна сказати і так; електрику і світло - взагалі універсальне середовище. Суть Інтернету - в тому, як саме вони поширюються по структурі і передають інформацію ... Давай поки що пояснимо так.

З цими словами Кадзуто припинив жестикулювати, поклав долоні на стіл і зчепив тонкі пальці.

- Ось це, як я вже сказав, мережа із сотень мільярдів з'єднаних разом мозкових клітин ... це форма свідомості, але що є суть свідомості?

- Середа ... це інформація, яка передається вздовж клітин ... у вигляді потоку електричних імпульсів?

- Неа, електричні імпульси - це ...

Кадзуто підніс правий кулак до розкритої лівої долоні.

- Дивись, ось синапс, місце з'єднання нейрон-нейрон, єдиний тригер, що працює на речовинах-нейромедиаторах. Він необхідний для передачі сигналів між нервовими клітинами; чи можемо ми сказати, що це і є суть свідомості?

- Хмм ... - насупилася Сіно. Асуна, навпаки, впевнено посміхнулася і відповіла:

- Сказати щось більше неможливо, Кіріт-кууун. Адже наука досі не знає, «що таке свідомість», вірно?

- Ну, може, і так, - з посмішкою кивнув Кадзуто.

- Х-хааа ?! Стривай, ну, на цьому рівні знань взагалі нічого не можна вирішити! - люто запротестувала Сіно. Кадзуто кинув погляд на мокру вулицю, потім продовжив говорити серйозним тоном.

- Однак є люди, які йдуть до відповіді за допомогою своєї власної теорії.

- Власної ... теорії?

- «Квантова динаміка мозку». Здається, її сформулював якийсь англійський учений в кінці минулого століття. У RATH довго розбиралися з цією теорією, і нарешті їм вдалося створити на її основі свою машину-монстра ... Зараз мушу попередити, я сам ще погано все це розумію. Ми тільки що говорили про побудову клітини мозку, так?

Сіно та Асуна хором кивнули.

- У цій клітини є каркас, який підтримує її структуру. Здається, він називається «мікротрубочками». Вони не тільки підтримують клітку, вони утворюють щось на зразок черепа. Мозок всередині клітини мозку.

- Е-е? ..

- Цей «череп» має форму трубки - пустотілого циліндра. Ну, звичайно, дуже маленького ... його товщина вимірюється нанометрів, але він не порожній. Там, в цій трубці, дещо є.

Мимоволі Сіно перезирнулася з Асун, потім знову перевела погляд на Кадзуто і приглушено запитала:

- А що там усередині? ..

- Світло, - коротко відповів Кадзуто. - Частка світла ... її називають «ефемерний фотон». Фотон - це квант. Він існує в стані невизначеності, постійно флуктуірует, пульсує відповідно до теорії ймовірності. Ці пульсації ... і є суть людської свідомості - з цієї нової теорії.

Ледве Сіно почула слова Кадзуто, вона відчула, як мурашки побігли по спині і обом рукам. Свідомість і пульсуюче світло. Таємнича, але прекрасна картина виникла в її уяві, а слідом спливла думка: «Але це вже володіння бога?»

Асуна була охоплена тим же глибоким почуттям; її карі очі світилися тривогою, коли вона трохи хрипко спитала:

- Кіріт-кун, ця нова машина називається ... «Транслятор душі», так? Душа ... тобто всі ці вогники разом і є душа людини?

- Інженери RATH називають це «квантовим полем». Але раз вони дали машині таку назву, напевно вони вже думали про це ... як пов'язані квантове поле і душа.

- Але тоді що це значить? Транслятор душі - машина, яка працює не з мозком, а безпосередньо з душею? ..

- Якщо говорити такими словами, вона вже схожа нема на машину, а на якийсь магічний артефакт в грі, хех.

Ці слова Кадзуто трохи оживили атмосферу; посміхнувшись, він продовжив:

- Однак це не магія і не божественне диво. Давайте я трохи докладніше розповім про пристрій цієї штуки ... що вона робить: вона записує спин і вектор кожного фотона в мікротрубочки в одиницю даних, яка називається «кубіт». Іншими словами, клітина мозку - не просто перемикач, який пропускає через себе електричні сигнали; можна сказати, клітина - сама собі квантовий комп'ютер ... еее, взагалі-то цю частину я вже зовсім погано розумію ...

- Не страшно, я відрубав вже давно.

- І я…

Сіно та Асуна обидві здалися; Кадзуто видихнув з полегшенням.

- Сукупність фотонів є пам'ять цього комп'ютера; можливо, там навіть душа зберігається ... У RATH придумали для цього назву. «Пульсуючий світло», або, скорочено ...

Кадзуто трохи помовчав.

- «Пульсвет» [7] .

- ... Пуль ... світло, - тихо повторила Сіно складне, таємниче звучить слово. Якщо все, про що вони зараз говорять, правда, то Пульсвет є і у неї в голові теж. Ні, якщо так, то, що вона вважає «нею», - це ...

Сіно знову охопила тремтіння; вона потерла руки, що стирчали з коротких рукавів річної шкільної форми. Асуна поруч з нею обхопила себе руками, наче їй теж було холодно, і тихо промовила:

- ... Читання Пульсвета ... немає, машина його «транслює», вона ж «Транслятор душі». В такому випадку ... ця трансляція ж не одностороння, так?

Сіно схилила голову набік, не в силах відразу зрозуміти, що Асуна тільки що сказала. Асуна дивилася на неї, і очі її світилися тривогою.

- Сінонон, дивись ... Амусфера, якою ми користуємося, не тільки зчитує рухові команди, які наш мозок посилає тілу. Вона годує наш мозок зоровими, слуховими образами ... усіма п'ятьма почуттями; таким чином вона створює віртуальний світ. Це основа нинішньої технології Повного занурення, так? Значить, що в камері, душі, якщо він пристрій нового покоління, повинен робити те ж саме, так?

- ... Ти хочеш сказати ... він може записати щось прямо в душу людини, який ним користується? ..

Після цих слів обидві дівчини повернулися до Кадзуто.

Повагавшись трохи, чорнявий хлопець все ж кивнув.

- Ага ... в камері душі - занадто довга назва, в RATH використовують абревіатуру STL [8] - в загальному, ця машина працює в обидві сторони. Із сотень мільярдів кубітів даних, які представляють собою Пульсвет людини, вона зчитує і дешифрує то, що ми усвідомлюємо; і одночасно вона транслює інформацію, яку ми хочемо туди записати, і переводить її в потрібний вид. Інакше - Асуна правильно сказала - пірнати в віртуальний світ було б неможливо. Загалом, STL підтримує і обробляє інформацію від п'яти органів почуттів, яка зберігається в Пульсвете, і записує туди інформацію про те, що ми бачимо і чуємо в віртуальному світі.

Асуна подалася вперед і задала, судячи з усього, своє головне питання.

- Може, саме це ... і впливає на пам'ять душі? Кіріт-кун, ти сказав тільки що, що не пам'ятаєш нічого, що з тобою було під час занурення. Це означає, що в камері душі ... STL вміє стирати і перезаписувати пам'ять, так?

- Ні ... - Кадзуто заспокійливо доторкнувся до лівої руки Асун і похитав головою. - Та частина, де зберігається довготривала пам'ять, дуже велика, а метод архівації даних дуже складний; Зараз, можна вважати, це поза досяжністю. Я нічого не пам'ятаю про занурення, мабуть, просто тому, що інформація перехоплюється, не доходячи дотуда. Коротше, це не стирання пам'яті, це я просто не можу пригадати ... щось в цьому роді.

- Але я все одно ... боюся, Кіріт-кун. Такі речі, як управління пам'яттю ...

На обличчі Асун як і раніше зберігалося тривожний вираз.

- І потім, цю підробіток тобі запропонував Крісхайт ... тобто Кікуока-сан з Міністерства внутрішніх справ і комунікаційних технологій, адже так? Я не вважаю, що він погана людина, але в той же час у мене таке відчуття, що я ні на трохи не розумію, що у нього в душі твориться. Подібне відчуття у мене було від гільдмастера. Чомусь ... у мене передчуття, що знову трапиться щось погане ...

- ... Це так, він ніколи не показує, про що думає. І я теж поняття не маю ні про його справжнє суспільне становище, ні про роботу, і багато ще чого не знаю. Але ...

Кадзуто перервався; його очі дивилися кудись в простір. Нарешті він продовжив:

- Коли перший пристрій Повного занурення, тоді ще бізнес-версію, виставили в парку розваг в Сіндзюку, я в перший же день поїхав туди на першому поїзді, щоб зайняти чергу. Тоді я був ще в початковій школі ... Я тоді думав: «Ось воно. Ось той світ, який чекав мене так довго ». Потім, в перший день продажів нейрошлема, я його купив на зекономлені кишенькові гроші ... і з тих пір весь час пірнав в різні ігри. На реальний світ мені тоді було наплювати. Зрештою мене вибрали для бета-тесту SAO, і потім трапилася та історія ... і страшно багато людей загинуло. Два роки я був в полоні, потім повернувся, але тут один за одним були ті випадки з Суго і Дес Ганом. Я хочу знати. Куди йде технологія Повного занурення ... який сенс всіх тих подій ... Що стосується транслятором душі - його функціонал, звичайно, абсолютно новий, але архітектура заснована на Медікубоіде, він узятий як прототип.

Асуна, низько опустивши голову, слухала Кадзуто, і її плечі тремтіли. Потім по бару рознісся її твердий голос.

- У мене передчуття. Щодо цього транслятора душі. У мене передчуття, що це виявиться в підсумку не просто машина для розваг ... Можливо, там буде і щось небезпечне. Але ...

Кадзуто зобразив жестом, як бере в руку меч; рубонувши зверху вниз, він вимовив:

- До сих пір, в якій би світ я не потрапляв, мені завжди вдавалося повернутися. І на цей раз я обов'язково повернуся. Ну ... в реальному світі, правда, я всього лише нікчемний геймер.

- ... Хоча без моєї підтримки хто тобі прикриє спину, - посміхнулася Асуна і, коротко видихнувши, глянула на сидить поруч з нею Сіно.

- І звідки в тебе стільки самовпевненості.

- Ага, ну ти ж легендарний герой-сама ...

Сіно, слухаючи перепалку Асун і Кадзуто, цілком розуміла її сенс, хоча деякі слова чула вперше. Вона намагалася не втручатися особливо в розмову і лише зауважила жартівливим тоном:

- Я вже прочитала «Повне зібрання історій про SAO», яке вийшло місяць назад ... Важко повірити, що цей тип - і є той самий «Чорний мечник» з книжки.

- Гей, гей, припини ... - Кадзуто замахав руками і відкинувся назад. Асуна, дивлячись на його реакцію, захихотіла і кивнула зі словами «Да уж, да уж», потім сказала:

- У книжці йдеться про те, що він був справжнім лідером, який має величезний вплив у всіх гильдиях Прохідників. Зміст історій там в цілому правильне, тільки ось опису персонажів дуже суб'єктивні. Як в тому епізоді, коли Кіріт-кун бився з помаранчевими гравцями.

- «Коли я відкриваю другий меч, нікому не дозволено стояти у мене на шляху!»

- Кя-ха-ха-ха! - хором розсміялися дівчата, дивлячись на Кадзуто, що сидить на стільці з пригніченим виглядом. У Асун полегшало на душі, і на обличчя повернулася нарешті колишня посмішка; Сіно ж поспішила нанести завершальний удар:

- До речі, цю книгу переклали й видали в Америці. Так що наш Герой-сама тепер світова знаменитість.

- ... І це після всіх моїх старань про все забути ... Я навіть від гонорару відмовився ... блін.

Дивлячись на бурчати Кадзуто, Сіно посміхнулася, але тут же згадала питання, який деякий час не давав їй спокою, і повернулася до попередньої теми.

- Але, Кіріт. В кінцевому підсумку цей STL робить те ж саме, що Амусфера, так виходить? Створює VR-світ з полігонів, потім посилає зображення і звуки в мозок людини, який підключається; так чи є сенс витрачати таку прірву грошей на цю машину?

- О, хороше запитання, - Кадзуто випростався і кивнув. - Ти зараз сказала: «створює VR-світ з полігонів». Полігони - це набір точок і поверхонь зі своїми координатами ... цифрові дані. Зараз тривимірне моделювання вийшло на такий рівень, коли полігональні дерева або, там, меблі практично не можна відрізнити від справжніх, але суть залишилася та ж.

Він поширювати в мобільнику, що лежить на столі, і запустив міні-гру. На заставці повільно обертався футуристичного виду автомобіль з приємним інтер'єром; плавні обводи корпусу теж не виглядали штучними. Так, це була полигональная модель.

Синон підняла очі і схилила голову трохи набік.

- Це, ну да ... і через це в ALO і в GGO, коли в одному місці збирається дуже багато народу, іноді отрисовка об'єктів пригальмовує. Але все одно - хіба базові принципи у Амусфери і STL не одні й ті ж? Створити з нуля три-де модель чогось, що насправді не існує, і дати можливість користувачеві це побачити і помацати.

- Так, це головне питання. Хмм ... як би це пояснити ...

На секунду Кадзуто задумався, потім взяв зі столу вазочку з-під caff`e shakerato і показав її Сіно.

- Синон, ця вазочка існує в реальності, чи не так?

- ... Угу, - невпевнено кивнула вона. Кадзуто підніс вазочку ближче і вимовив щось важкозрозумілі:

- Тепер слухай: ця вазочка зараз у мене в руці і одночасно в свідомості Синон ... тобто в «Пульсвете» Синон, якщо користуватися термінологією RATH. Точніше сказати, світло, відбите від скла, потрапляє в очі Синон, а електричний сигнал від сітківки трансформується в образ вазочки в свідомості. А тепер я зроблю ось так ...

Раптово він простягнув ліву руку і повністю перекрив Сіно поле зору. Дівчина машинально заплющила очі, і перед очима все відразу стало темно-сірим з червонуватим відтінком.

- Ну як, вазочка в твоїй свідомості взяла і зникла?

Не розуміючи, до чого Кадзуто хилить, Сіно відразу відповіла чесно:

- ... Ну да, не можу ж я забути про неї так швидко. Я її бачила, тому я пам'ятаю її колір і форму, це природно. А ... але вона поступово розмивається ...

- Ага, я як раз про це.

Кадзуто відвів руку; Сіно відкрила очі і, трохи насупившись, дивилася на нього.

- Про який ще «це»?

- Ось дивись ... коли ми бачимо цю вазочку на столі або дивимося один на одного, відтворений образ зберігається в зорової секції Пульсвета. Навіть коли ти закриваєш очі, цей образ не зникає миттєво, це не просто післясвітіння. Інакше вазочка б вилетіла з твоєї пам'яті відразу ж, як тільки вона зникла з поля зору ...

Тут Кадзуто сховав праву руку з вазою під столом.

- Коли ти бачиш вазочку, дані про її формі виявляються в зорової секції Пульсвета. Це і дозволяє тобі як і раніше бачити її, навіть коли її на столі вже немає. Причому з дозволом куди вище, ніж у полігонального об'єкта ... Можна навіть сказати, що вона в точності така ж, як реальний предмет.

- ... В теорії, може, і так, але ... це працює зі збереженням інформації в свідомості людини, тобто з «пам'яттю», так? Зовнішнє управління пам'яттю без всякого гіпнозу - як таке може бути? ..

Договоривши до цього місця, Сіно раптом закрила рот.

Зовсім недавно ... Кадзуто адже говорив про машину, яка саме це і робить, хіба ні? Така думка у неї майнула, і тут же Асуна, який досі мовчки слухала, тихо промовила:

- Амусфера дозволяє мозку людини бачити полігональні дані ... а STL записує інформацію прямо в свідомість ... в короткочасну пам'ять ... Коротше кажучи ... це не штучні об'єкти. Весь світ, який створює STL, - що ми бачимо, чіпаємо, запитуємо ... в нашій свідомості такі ж, як справжні, так? ..

Кадзуто кивнув і, поставивши вазочку назад на стіл, сказав:

- Оптична пам'ять ... або «мнемонічні візуальні дані», як їх офіційно називають в RATH. Я все ще пам'ятаю найперше тестове занурення ... це було зовсім інше. Абсолютно не таке, як віртуальні світи, які створює Амусфера. Це було всього лише порожній простір розміром з маленьку кімнатку, але я ...

На мить він перервався і дещо натягнуто посміхнувся однією стороною рота, потім продовжив:

- ... Спершу я взагалі не зрозумів, що це віртуальний світ.